Небесна сотня

       «Небесна Сотня» — прийнята в Україні збірна назва загиблих протестувальників, які мали безпосередній стосунок до ідеї та акції Євромайдану (Революції Гідності) у грудні 2013 — лютому 2014 року.

    21 лютого 2014 року офіційна влада України юридично визнала жертвами загиблих мітингувальників Майдану. Цього дня на Майдані відбулося прощання із загиблими повстанцями, яких у жалобних промовах назвали «Небесною сотнею». Під час прощання з загиблими лунала жалобна пісня «Плине кача…» Список на виплату одноразової грошової допомоги родинам загиблих у розмірі 121 800 грн. налічував 98 осіб.

Невстановлені імена загиблих

• 22 січня 2014 року під час протистояння на вулиці Грушевського у Києві за нез'ясованих обставин було застрелено двох активістів Євромайдану. Того ж дня в Київській області було знайдено тіло ще одного активіста, який був викрадений за день до цього.
• За не підтвердженою владою інформацією одночасно із вбивством Юрія Вербицького в ніч з 21 на 22 січня, ймовірно, було вбито ще одного активіста Євромайдану.
• За інформацією комендатури Євромайдану та свідків, 22 січня, під час подій на вулиці Грушевського, було вбито ще 2-х невідомих протестувальників.
• За інформацією 21 січня помер чоловік, який впав з колонади стадіону «Динамо».
• 18 лютого 2014 р. — в центрі Києва знайдене одне безголове тіло активіста Євромайдану (кримінальний почерк силових структур — як з журналістом Гонгадзе), два тіла на барикадах біля виходу з верхнього «Хрещатика» в Києві (вулиця Інститутська), офіційно підтверджено три вбиті особи мітингувальників; на березі ріки Дніпро в Києві віднайдене ще одне тіло активіста Євромайдану з хусточкою Самооборони Майдану на шиї, та вже загинуло 20 мітингувальників (Міністерство охорони здоров'я України ще раніше підтвердило 11 аналогічних смертей); у Михайлівському соборі лежать тіла 4 активістів ЄвроМайдану тощо; на медекспертизу в Києві привезено п'ять тіл; біля Києва знайшли тіло чоловіка зі стрічкою Євромайдану на одязі та навмисно спотвореним обличчям; медики Києва повідомляють про 11 загиблих активістів Євромайдану. За повідомленнями медиків, 15 чоловік було вбито на Інститутській вулиці, 22 чоловік — на вулиці Михайла Грушевського. Значна кількість жертв — поранені, яких добивали силовики. Також 5 чоловік загинуло при штурмі майдану.
• 20 лютого 2014 р. — невпізнане тіло. За інформацією Медичної сотні загалом загинуло близько 100 осіб, ідентифіковано — 58 осіб.
• 21 лютого 2014 Міністерство охорони здоров'я України офіційно визнало 77 смертей за 18-21 лютого 2014 року.
• 24 лютого 2014 Міністерство охорони здоров'я України офіційно визнало 89 смертей та 726 постраждалих, 520 особа ушпиталена, з 312 — втрачений зв'язок.
• Станом на 26 лютого 2014 року в «Будинку профспілок» у Києві віднайдено 11 заживо згорілих людей.
• Станом на 28 лютого 2014 року, 94 людини загинуло за час протестів в україні — МОЗ. Всього 88 осіб загинуло в місті Києві з часу протистоянь учасників масових протестів з силовиками, тобто з 30 листопада 2013 року. Причому 83 особи померло в столиці за період з 18 по 28 лютого 2014 року. У регіонах загинуло 6 учасників акцій громадянського протистояння, з них 2 особи в Криму, 2 — в Хмельницькій області, 2 — у Черкаській області.
• Станом на 28 лютого 2014 року: Ігор Мірошниченко: «Київський крематорій спалював невпізнані тіла загиблих майданівців».
• Станом на 3 березня 2014 року: МОЗ: Число жертв у ході протестів в Україні зросло до 95 осіб.
• Станом на 3 березня 2014 року: МОЗ стала відома точна кількість загиблих під час пожежі в Будинку профспілок.
• Точна кількість загиблих під час протестів буде відома за місяць — МОЗ. Станом на 5 березня 2014 99 загиблих, але в дуже важкому стані перебувають 15 осіб.
• Станом на 6 березня 2014 року на лікуванні в закладах охорони здоров'я Києва перебувало 216 осіб.
• Станом на 9 березня 2014 року кількість загиблих у сутичках у центрі Києва з 30 листопада 2013 року досягла 101 особи.
• Станом на 14 березня 2014 Євромайдан SOS. Оновлений список загиблих станом на 14 березня
• ПС стверджує: невідомий герой (Святослав (Боєць)) з Будинку профспілок — їх боєць. 05 квітня 2014.
• 10 квітня 2014 року в українських ЗМІ було поширено інформацію від медиків-волонтерів про те, що список жертв Євромайдану може сягнути 780 осіб. 11 квітня 2014 року міністр охорони здоров'я Олег Мусій, який був керівником медичної служби Майдану, заявив, що інформація про 780 загиблих є провокацією й не відповідає дійсності. Він підтвердив офіційну статистику, за якою на 10 квітня загинуло чи померло 105 активістів Майдану.

Юридична оцінка подій

     Експертна оцінка ситуації — МВС застосовувало зброю проти протестувальників незаконно:

Щодо участі снайперів: 

1. Застосування снайперів, за чинним законодавством, передбачається лише в конкретних випадках проти осіб, встановлених як особи, які є злочинцями і щодо яких ухвалені окремі рішення про знешкодження цих осіб. Снайпери за своїми інструкціями у категоричний спосіб не мають права застосовувати зброю до невизначеного кола осіб.
2. Щодо заяви Захарченка про застосування зброї: 

У ній немає посилання на жоден нормативно-правовий акт, і це не випадково. Тому що немає жодного нормативно-правового акту, який би давав правові підстави із застосування зброї снайперами, автоматичної зброї на ураження людей. 

         У липні 2014 року з офіційного звіту слідчої комісії Верховної Ради стало відомо, що у справі про розстріл людей на Майдані вже за нового керівництва МВС було знищено всі докази.

       Голова ТСК Геннадій Москаль заявив, що наприкінці лютого просив міністра Арсена Авакова опечатати зброю спецпідрозділів, у яких значилися снайперські групи. Цього не було зроблено, а 62 беркутівці, на чолі із заступником командира Сергієм Кусюком, викрали кілька десятків автоматів, снайперські гвинтівки та втекли. Також було знищено всю документацію, що пов'язана зі зброєю. У звіті ТСК зроблено висновок, що докази втрачено безповоротно саме через злочинну недбалість нового керівництва МВС.

Гімн «Небесної Сотні»

          Під час прощання із загиблими зі сцени Майдану 21 лютого 2014 року звучала жалобна пісня «Пливе кача…», що стала неофіційним гімном «Небесної Сотні».

Ушанування пам'яті

Назва «Небесна Сотня»

        Уперше Небесною сотнею полеглих учасників акцій протесту назвала поетеса Тетяна Домашенко у вірші «Небесна сотня воїнів Майдану», який вона написала 21 лютого 2014 року.

Назви вулиць і площ

Київ, Алея Героїв Небесної Сотні

1. Впродовж зими-весни 2014 року щонайменше 30 вулиць і площ у різних населених пунктах України були названі на честь Героїв Небесної Сотні. Площа Героїв Євромайдану в Тернополі (раніше — майдан Мистецтв) отримала нову назву 23 січня 2014 року, наступного дня після перших жертв зіткнень — Сергія Нігояна, Юрія Вербицького та Михайла Жизневського. Протягом лютого 2014 площі та вулиці Героїв Майдану з'явились у Вінниці (21), Дніпропетровську (22), Козятині (23), Кіровограді (24), Луцьку, Ніжині (26), Каневі (27), Олевську та Знам'янці (28).
2. 20 листопада 2014 року Київська міська рада перейменувала відрізок вулиці Інститутської, де 20 лютого відбувалися розстріли учасників Майдану, на Алею Героїв Небесної Сотні.
3. 20 листопада 2015 року у місті Харків майдан Руднєва перейменовано на майдан Героїв Небесної Сотні.
4. День Героїв Небесної Сотні

День Героїв Небесной Сотні

          Пам'ятний День Героїв Небесної Сотні відзначається 20 лютого. Його встановлено указом Президента України Петра Порошенка № 69/2015 «Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам'яті Героїв Небесної Сотні» від 11 лютого 2015 року «з метою увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу і стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013 року — лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України».

Присудження звань Герой України

         24 лютого 2014 народні Верховна рада України прийняла постанову № 4213 «Про вшанування учасників збройних конфліктів під час мирних акцій протесту». Документ доручав наступному Президентові України присвоїти звання «Герой України» полеглим під час збройних конфліктів упродовж листопада 2013 р. — лютого 2014 р. в Україні. Авторами законопроекту виступили депутати від партії ВО «Свобода» Ірина Фаріон, Ігор Сабій та Анатолій Вітів. Проект підтримали 342 депутати, серед яких були й депутати від опозиційних до сил Майдану партій. 3 березня до Закону були внесені зміни, що передбачали нагородження також і смертельно поранених на Майдані, на думку автора проекту, депутата від партії «Батьківщина» Віталія Немілостівого, через те, що з моменту прийняття попередньою постанови ще кілька важко поранених померли в лікарнях. За відповідне рішення проголосували 255 нардепів.

            Виконувач обов'язків президента О. Турчинов не міг видати указ про нагородження, оскільки згідно зі статтею 112 Конституції України виконувач обов'язків Президента України не має повноважень нагороджувати державними нагородами.

            Хоча наступного Президента України — Петра Порошенка, було інавгуровано 7 червня 2014, впродовж більш ніж 5 місяців, постанова Верховної Ради України залишалася президентом не виконаною. Ця обставина викликала обурення громадськості під час покладання Петром Порошенком квітів до пам'ятного хресту загиблим на вулиці Інститутській вранці 21 листопада з нагоди річниці від початку Революції гідності. Цього ж дня Петро Порошенко підписав указ № 890, згідно з яким «За громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності» звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно) було присуджено 99 особам.[162] 20 лютого 2015 року звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно) було присвоєно ще 5 особам.

          20 лютого 2015 року Петро Порошенко вручив 107 орденів «Золота Зірка» Героя України родичам загиблих під час Революції гідності та АТО.

Орден Героїв Небесної Сотні

       26 червня 2014 Президентом України було ініційовано заснування нової державної нагороди — Орден Героїв Небесної Сотні. Орден був затверджений Верховною Радою України 1 липня 2014. Орден встановлено для відзначення осіб за громадянську мужність, патріотизм, відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, активну благодійну, гуманістичну, громадську діяльність в Україні, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності (листопад 2013 року — лютий 2014 року), інших подій, пов'язаних із захистом незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України.

         Впродовж місяця було розроблено статут і малюнок Ордена, і 6 серпня 2014 року Кабінет Міністрів України схвалив проект Указу Президента України «Про Орден Небесної Сотні», Статут та малюнок Ордену Героїв Небесної Сотні. Указ Президента вийшов двома місяцями пізніше — 3 листопада 2014 року[170] Станом на 27 листопада 2014 року орденом Героїв Небесної Сотні нагороджені 3 особи.

• Жизневський Михайло Михайлович (27 листопада 2014, посмертно) — Білорусь
• Кіпіані Давид (27 листопада 2014, посмертно) — Грузія
• Хурція Зураб (27 листопада 2014, посмертно) — Грузія

«Територія гідності»

      У березні 2014 року було анонсовано проведення міжнародного відкритого конкурсу на концепцію оновленого громадського простору ядра міста Києва із матеріалізацією подій революції гідності, який згодом отримав назву «Територія гідності». Конкурс тривав протягом року, а його результати були оголошені 16 червня 2015. Згідно з розпорядженням Кабінету міністрів України, у 2016 році заплановано утворити державний заклад «Меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні — Музей Гідності», і віднести його до сфери управління Українському інституту національної пам'яті.